Свиняча грудинка з баклажаном і освіжаючим соусом понзу з тертим дайконом

Про понзу

Слово «понзу» насправді походить від нідерландського слова pons, що означає напій на основі цитрусових, який поширився через Ост-Індію у XVII столітті. В Японії цей напій був адаптований у цитрусову приправу, і записи свідчать, що він уже використовувався в кулінарії в епоху Едо. Пізніше, в епоху Сьова, додавання соєвого соусу створило сучасний понзу-сьою; його баланс яскравої кислотності та пікантної глибини зробив його з тих пір невід'ємним продуктом у кожному домі.

В японській кулінарії понзу незамінний для страв у горщику, таких як Юдофу, Шабу-шабу та Мідзутакі. Він також широко використовується як соус для макання до смаженої риби, пельменів, охолодженої свинини та приготованої на пару курки. Часто поєднується з тертим дайконом, зеленою цибулею або пластівцями чилі — підкреслює сезонні інгредієнти, зберігаючи смаки легкими та освіжаючими.

Сьогодні цитрусова кислинка понзу ідеально вписується в сучасні тенденції здорового харчування, допомагаючи полегшити жирні страви та зменшити надлишок олії та солі. Він став універсальною приправою не лише в японській кухні, а й у салатах і навіть у стравах у західному стилі — демонструючи унікальну японську традицію використання кислих смаків у кулінарії.

Цей рецепт — швидке смаження на сковороді: баклажан і тонко нарізана свиняча грудинка, щедро покриті тертим дайконом і соусом понзу. Короткочасне замочування баклажана в підсоленій воді не дає йому вбирати занадто багато олії та дозволяє йому вбрати рівно потрібну кількість аромату свинини.